1888 рік став особливим для Познані та Німецької імперії. У Німеччині його назвали роком трьох імператорів, а Познань постраждала від катастрофічної повені. Якраз у цей період столицю Великої Польщі відвідала імператриця Вікторія, дружина імператора Фрідріха III, який правив лише 99 днів. Детальніше про життя Вікторії та її візит до Познані поговоримо на poznanyes.eu.
Імператриця Вікторія, улюблена донька британської королеви Вікторії та принца Альберта, мала щасливе дитинство та вдалий шлюб, але, на жаль, її нова батьківщина — Пруссія прийняла її холодно. Короткий час вона була імператрицею Німеччини та королевою Пруссії. У цей час, зворушена долею жертв повені імператриця відвідала Познань. Тільки уявіть, заради того, щоб приїхати в місто, вона залишила чоловіка, який помирав. Жителі Познані високо оцінили такий жест.
Дитинство та юність імператриці
З’явилася на світ Вікторія 21 листопада 1840 року у сім’ї королеви Вікторії та принца Альберта. Її батьки були розчаровані тим, що їхнім первістком виявилася дочка, а не син, але все ж змирилися. У 1861 році Альберт пішов із життя, мати дівчинки тривалий час оплакувала чоловіка і на кілька років відійшла від громадського життя. Справжньою опорою для неї була донька, яка в усьому її підтримувала, і, перебуваючи за кордоном, часто писала листи. Вікторія була розумною дитиною, вона дуже швидко навчилася читати, писати й вільно говорила французькою та німецькою мовами.
Щасливий шлюб
У 1851 році вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, принцом Фрідріхом Гогенцоллерном, який був старшим за неї на 9 років. З першого погляду молоді люди закохалися одне в одного, і чотири роки потому в замку Балморал відбулися їхні заручини. Офіційно громадськість була повідомлена про цю подію лише через 2 роки. Весілля Вікторії та Фрідріха відбулося 25 січня 1858 року в Лондоні.
Принц Фрідріх Гогенцоллерн народився в сім’ї прусського спадкоємця престолу принца Вільгельма, майбутнього короля Пруссії й першого імператора Німеччини. Він також здобув основну освіту, як і годиться члену владущої родини. Особливо Фрідріх захоплювався історією, археологією, стародавньою культурою. Як істинний пруссак, він також цікавився армією не тільки в теорії, а й на практиці. Незабаром пройшов військову службу під час воєн Пруссії з Данією, Австрією та Францією. Князь дуже добре знав ситуацію в Європі, зустрічався з коронованими особами Старого контингенту та провідними європейськими політиками, тож здобув серед них повагу і здавався ідеальним правителем для Пруссії. Так воно й було, але існувала одна проблема — принц з юності дотримувався ліберальних поглядів, і вони зміцнилися в нього після одруження з Вікторією. Його консервативний батько, Вільгельм I, і канцлер Отто фон Бісмарк були не в захваті від цього. Навіть син Вікторії та Фредеріка, принц Вільгельм, також не поділяв поглядів своїх батьків і набагато краще ладнав із бабусею та дідусем. Незабаром подружжя опинилося в ізоляції при берлінському дворі. На щастя, вони дуже любили одне одного і змогли подолати всі випробування, які поставило перед ними життя.
Принц Фрідріх був щиро захоплений Англією та її політичним устроєм. Можливо, він виношував плани майбутнього пруссько-британського альянсу. Деякі прихильники альтернативної історії вважають, що якби Фрідріху дали шанс жити й правити далі, то, можливо, вдалося б зв’язати Німеччину та Британію союзом, який запобіг би початку Першої світової війни. Насамкінець слід додати, що якщо Фрідріх не викликав симпатій ані в консервативних кіл Німеччини, ані навіть у власного сина й батька, то у Вікторії все було ще гірше. Через свою національність вона викликала обурення на своїй новій батьківщині. Її презирливо назвали англійкою, а становище стало ще гіршим після смерті Фрідріха. У цей час вона повністю віддалилася від двору, а її стосунки з сином були вкрай холодні. Ставши вдовою, вона почала протегувати художникам, фінансувати школи й живопис.
Велика повінь у Познані
Рання весна 1888 року стала однією з найтрагічніших в історії Познані. У місто надійшла звістка про стрімкий підйом рівня води в річці Варта. Села, розташовані нижче Познані, вже зіткнулися з паводком. Було очевидно, що скоро і столицю Великої Польщі накриє вода. 30 березня велика хвиля досягла міста, і практично всі його райони опинилися під водою. Найдовше було затоплено Хвалишево, де вода стояла на вулицях і в будинках протягом 5 тижнів. Загалом було знищено 800 будівель, у яких проживали 22 000 осіб. Понад 2100 людей залишилися без даху над головою. Наслідком повені стала епідемія тифу.
Імператриця в Познані
Рік потому в Познані відбулася ще одна повінь. Влада вирішила побудувати систему захисту від затоплень, щоб забезпечити безпеку міста в майбутньому. Вона дала наказ підняти дамби, засипати Варту і направити річку Богданку в річище. Звістка про повінь у Познані дуже швидко рознеслася по всій Німеччині. Зі співчуття до жертв імператриця Вікторія залишила чоловіка, який помирав, і приїхала до Познані разом зі спадкоємцем престолу, кронпринцом Вільгельмом і дочкою принцесою Вікторією.
Уперше імператриця приїхала до Познані в 1865 році. У той час вона супроводжувала свого чоловіка. Однак судячи з усього, цей візит їй не сподобався. У листах до матері вона зізнавалася, що не розуміє, чому поляки незадоволені прусським правлінням. На її думку, прусське правління означало цивілізований і культурний підйом Познанського воєводства.
Напевно, вона очікувала побачити недоглянуті села, розвалені будинки, в яких живуть бідні селяни, але побачила чисті, доглянуті села, та й сама Познань, ймовірно, справила на Вікторію гарне враження. Порядок, який був у провінції, на її думку, — це результат прихильного прусського правління. Вона також вважала, що нижчі та середні класи задоволені тим, що є частиною прусського королівства, на відміну від аристократів і католицького духовенства. Обурена, імператриця написала матері, що вони з чоловіком зазнали осуду з боку польських аристократів.
Коли 9 квітня 1888 року Вікторія приїхала в Познань, вона була імператрицею Німеччини всього місяць. Польські газети, які висвітлювали цю велику подію, висловлювали подяку і підкреслювали самовідданість імператриці, яка вирішила залишити свого тяжкохворого чоловіка, щоб підтримати жертв повені. Вікторію зустріли з вдячністю і з найкращими побажаннями.
Імператриця прибула до Познані спеціальним поїздом о 12:30 дня. Потім вона відвідала школу для хлопчиків на вулиці святого Марцина, 65, де розміщувалися жертви повені. Пізніше вона побачила, які руйнування повінь принесла у Хвалишево. Проїзду імператриці та її дітей були раді всі. На відміну від 1865 року, цього разу польська аристократія не стала вороже виступати проти Вікторії. Газета «Orędownik» писала, що графиня Марія Квілецька піднесла імператриці букет фіалок. Милостива імператриця також провела бесіду з графинею Скоржевською. Також у розмові з Лебінським вона наголосила, що уряд обов’язково надасть допомогу постраждалим від повені. Вікторія зустрілася з архієпископом Познані та Ґнєзно Юліушем Діндером. Цього ж дня Вікторія разом із дітьми покинула Познань.
Нагадуванням про візит імператриці до Познані є скульптурна група Персея «Uwolnienie Andromedy», виконана в 1891 році, яку було задумано як частину фонтану. Спочатку вона стояла на площі Кирила Ратайського. У 1956 році її перенесли в парк Вілсона, де вона стоїть і донині. Завдяки своїй аполітичності та великій мистецькій цінності вона уникла долі інших прусських пам’ятників, знищених у 1919 році.
Познанці змогли гідно оцінити жест імператриці, і немає причин сумніватися в щирих свідченнях радості та вдячності, з якими її зустріли. З новим урядом пов’язували надії на покращення долі поляків та зменшення гніту германізації. На жаль, цього не сталося. Імператор Фрідріх III помер 15 червня 1888 року, на німецький престол зійшов Вільгельм II, і всі надії щодо змін на краще зруйнувалися. Певне полегшення для поляків принесла відставка ненависного Бісмарка в березні 1890 року.