Генріх III Валуа походив з династії Валуа. З 1573 року по 1574 рік він правив Річчю Посполитою. Однак, дізнавшись про смерть свого брата, Генріх покинув Річ Посполиту, щоб зійти на французький престол. Детальніше про його правління і перебування в Познані поговоримо на poznanyes.eu.
Дитинство Генріха III Валуа
Народився Генріх у родині короля Генріха II й Катерини Медічі. Він був шостою дитиною в сім’ї. Все дитинство хлопчика пройшло в Парижі. Від інших дітей він відрізнявся слабким здоров’ям. Катерина любила Генріха трохи більше, ніж інших дітей і в таємниці від усіх сподівалася, що французька корона дістанеться йому. У 16-річному віці юнак очолив французьку армію у війні проти гугенотів, проте військовими діями керувало більш досвідчене воєнне керівництво.
Боротьба за корону
7 липня 1572 року помер король Сигізмунд II Август, і дворянство вирішило, що відтепер правителі будуть обиратися всім дворянством. Багато європейських родів мріяли очолити престол, оскільки тодішня Річ Посполита була великою і багатою державою. Тому зовсім не дивно, що кандидатів було багато, але найвідомішими були декілька з них: ерцгерцог Ернст Габсбург, син імператора Максиміліана II, цар Росії Іван IV Грозний. Проте Катерина Медічі прагнула аби корона дісталася її сину Генріху.
Таким чином, вона відправила до Польщі дипломата, єпископа і політичного діяча Жана де Монлюка, щоб той зайнявся просуванням кандидатури її сина. Незабаром до нього приєдналися й інші дипломати, зокрема й Анн-Жюль де Ноайль. Їхня допомога виявилася необхідною, оскільки до Речі Посполитої надійшла звістка про сумнозвісну подію, яка увійшла в історію як Варфоломіївська ніч. У ніч з 23 на 24 серпня 1572 року, ймовірно, за наказом королеви Катерини Медічі, в Парижі вбили близько 3000 гугенотів (французьких послідовників кальвінізму). Вони прибули на весілля принцеси Маргарити де Валуа з Генріхом Бурбоном, який був одним з їхніх лідерів. У Речі Посполитій процвітала релігійна терпимість, і, хоча участь Генріха Валуа в цьому злочині була неясна, але це могло зіпсувати його імідж у Польщі. Анн-Жюль де Ноайль деякий час перебував у Познані й звідти написав доповідь королю Карлу IX, з якої стало відомо, що польська знать була схильна підтримувати скоріше ерцгерцога Ернеста, ніж Генріха. Але спритний посол робив все, щоб коло прихильників Генріха розширилося. Він налагоджував контакти, намагаючись переманити на свою сторону, зокрема, самого єпископа Познані Адама Конарського. Однак всі зусилля виявилися марними, оскільки жителі Познані підтримали Габсбургів.
Королівські вибори в Речі Посполитій
У 1573 році у Варшаві відбувся виборчий сейм, на якому зібралася велика кількість представників шляхти, близько 50 000 осіб. У процесі нього Генріха III обрали королем Польщі й великим князем литовським. Примітно, що єпископ Адам Конарський віддав свій голос за Фердинанда-Ернста Габсбурга (Ернста Австрійського). Познанські депутати утрималися від голосування, заявивши, що підтримують кандидата більшості, в цьому випадку Генріха Валуа. Один познанський писар зробив запис у міській книзі, в якому зазначив, що принц пан Генріх III Валуа, Божою милістю герцог Анжуйський, Бурбонський і Овернський, думкою і добровільним голосуванням рівних станів Королівства Польського, Великого князівства Литовського та інших провінцій, був публічно проголошений королем польським.
1 липня 1573 року польська делегація вирушила до Франції за новим королем. На чолі її стояв єпископ Адам Конарський, попри те, що на виборах він проголосував за іншого кандидата. Делегація складалася з католиків та іновірців. Важливо відзначити, що на той момент у Речі Посполитій діяла релігійна терпимість, підтверджена актом Варшавської конфедерації. Іновірці наполягали на тому, що Генріх III зобов’язаний погодитися її дотримуватися, проте католики були проти цього. Конарський був противником терпимості до єретиків і протестував проти схвалення курфюрстом Варшавської конфедерації. Зрештою, Генріх III погодився дотримуватися принципу терпимості.
Невідомо, яке враження справив молодий король на послів, але, мабуть, воно було несприятливим. Генріх був відомий своєю любов’ю до красивого вбрання і коштовностей. Крім того, він носив кульчики, фарбував волосся, підводив брови, рум’янив щоки. Все це давало привід підозрювати короля в гомосексуалізмі, проте його численні романи спростовують це.
Щоб вступити на престол, Генріх III повинен був одружитися з принцесою Анною Ягеллонкою, сестрою Сигізмунда Августа, жінкою на багато років старшою за Генріха.
Монарх у Познані
24 січня 1574 року король перетнув кордон Речі Посполитої, а через чотири дні урочисто в’їхав до Познані. Столиця Великої Польщі намагалася прийняти нового монарха якнайкраще. Підготовка до його приїзду почалася за кілька місяців. Генріх мав в’їхати до міста через головні ворота, які відреставрували. Крім того, на шляху проїзду монарха полагодили бруківку і кілька представницьких будівель, серед іншого і публічний будинок. Вулиці міста прикрасили тканинами, гілками хвойних дерев і штучними квітами (адже це було взимку).
Коли делегація короля наближалася до Познані, її вітали пострілами з гармат, встановлених на стінах. Нового монарха з нетерпінням чекали представники міської ратуші та гільдій у парадних вбраннях, а також шляхта. Після привітання біля міських воріт король попрямував до парафіяльної колегії Святої Марії Магдалини, де його зустрів єпископ Конарський в оточенні духовенства. Там відбулася коротка служба, після якої Генріх III відійшов до своїх покоїв у замку.
Наступного дня, набравшись сил, монарх приймав гостей у замку й отримав численні подарунки. Вдень королівська процесія попрямувала до собору, де короля вітали архієпископи Адам Конарський і Станіслав Карнковський. Потім відбулася меса. Після неї король попрямував до єпископського палацу на обід, яким насолоджувався в компанії познанського духовенства. Про третій день перебування Генріха III Валуа в Познані в історичних джерелах нічого не вказано. 31 січня, на четвертий день, король був присутній на месі в парафіяльній церкві, де став хрещеним батьком єврейки. Потім він прийняв Абрахама Збонського, який виголосив довгу промову, нагадавши про чинний політичний лад у Речі Посполитій і закликаючи короля до збереження прав і свобод шляхти.
Генріх III покинув Познань 1 лютого, зупинившись ще на один день у Курнику. Там для нього і його делегації влаштували пишний бенкет, який приємно вразив короля. Нарешті, 18 лютого Генріх III прибув до Кракова, де через три дні відбулася його коронація. Листи, які він надсилав своєму братові, свідчать, що королю дуже сподобалося в Познані, і саме місто справило на нього приємне враження.
На жаль, політичний лад Речі Посполитої та її звичаї, такі чужі французам, швидко відбили в Генріха Валуа бажання правити. Державні справи здавалися йому нудними. Вдень він спав, а вночі влаштовував пишні бенкети. Також король обожнював грати в карти, але не мав успіху в азартних іграх, програвши великі суми з державної скарбниці. Отримавши 30 травня 1574 року звістку про смерть свого брата Карла IX, король таємно втік з Вавельського замку до Франції.
Важливо відзначити, що Генріх Валуа носив титул короля Польщі до кінця свого життя, хоча так і не повернувся до Речі Посполитої. 1 серпня 1589 року його вбив домініканець Жак Клеман.