Історія Познані, одного з найстаріших і найбільш культурно багатих міст Польщі, зробила значний поворот наприкінці 18 століття. Після Другого поділу Польщі у 1793 році Познань і Велика Польща були приєднані до Прусської монархії, що ознаменувало початок нової ери для міста, пише сайт poznanyes.eu.
Прусське управління та ранні реформи
У весняній порі 1793 року на карті Познані та Великої Польщі відбулися зміни меж через Другий поділ Польщі. Цей етап історії Познані призвів до інтеграції різноманітного населення. У місті оселилися багато поляків, велика єврейська громада та зростаюча кількість німців. Початково прусська влада обмежила автономію міста та звільнила деякі реформи, але поступово впроваджувала модернізацію управління.
Адміністративні межі Познані були розширені, коли до міста були приєднані села, і старі міські стіни були знесені. Це стало початком нового етапу у розвитку міста.
Великим поворотним моментом стала подія 1803 року, коли сильна пожежа знищила третину міста, включаючи єврейський квартал. Ця трагедія виявилася стимулом для інтеграції єврейської громади в міське життя, надаючи їй повні муніципальні права і підтримуючи розселення її представників по всьому Познані. У той період також було скасовано більшість монастирів у місті та перетворено їхні будівлі на громадські об’єкти.
Вплив Наполеона та російська окупація
У 1806 році, за часів Наполеона, Познань опинилася в центрі політичних потрясінь. Імператор Наполеон доручив особам, пов’язаним з Познанню, підбурити антипрусське повстання в Польщі. До міста прибули французькі війська, яких польська громада тепло вітала як символ національної надії. Сам Наполеон відвідав Познань у 1807 році і ще раз у 1812 році під час свого відходу з росії.
У 1813 році Познань була під владою російських військ, а пізніше значна частина Великої Польщі стала частиною Прусського Познанського герцогства. Цей етап в історії міста позначився наступними змінами у владі та режимах, важливих для долі Познані.
Познань як місто-фортеця
У 1828 році генерал Карл фон Ґрольман, начальник прусського штабу, запропонував перетворити Познань на місто-фортецю. Цей стратегічний крок мав на меті закріпити прусське панування в регіоні та захистити від потенційних загроз, як внутрішніх, так і зовнішніх. Результатом стала розлога фортеця діаметром 3 кілометри, що зробило її однією з найбільших у тогочасній Європі. Ця фортеця з шістьма фортами та Цитаделлю накладала значні обмеження на зростання міста аж до початку 20-го століття.
Стійкість і зростання Познані
Всупереч викликам, пов’язаним з іноземним пануванням та обмеженнями фортеці, Познань вистояла. У 19 столітті жителі міста брали участь у соціальних та економічних ініціативах, щоб протистояти загарбникам. Такі проєкти, як Познанський базар та заснування “Заводу Цегельського”, найбільшої польської фабрики, символізували стійкість міста.
Крім того, в цей період процвітала культурна і наукова галузь Познані. Товариство друзів науки та театр “Нація для себе” стали життєво важливими центрами польської культури і знань.
Німецький вплив та розширення міста
Наприкінці 19 століття прусська влада прагнула посилити німецький вплив у Познані та Великій Польщі. Вони створили Комісію з колонізації для підтримки німецьких ініціатив та поселенців. Після демонтажу фортечних валів міська експансія Познані прискорилася. Імператорський квартал, розроблений Й. фон Штуббеном, охоплював видатні архітектурні творіння, такі як Імператорський замок, Королівська прусська академія, Великий театр та інші. Ці будівлі були створені з метою закріплення прусського владного контролю в регіоні.
Історія Познані після поділів Польщі є прямим доказом стійкості та адаптивності міста під час мінливого політичного етапу в історії. Від приєднання до Пруссії до розбудови грізної фортеці та культурного й економічного зростання, шлях Познані відображає незламний дух її мешканців. Озираючись на багату історію міста, ми можемо оцінити, як ці історичні події сформували сучасну Познань у яскраве і культурно різноманітне місто, яким вона є в сучасності.