На північно-західній околиці Познані поруч із лісом розташований маленький будиночок. Це місце не привертає до себе увагу та не впадає в очі. Найцікавішого так просто не побачиш, адже воно розташоване під землею. Мова йде про секретний президентський бункер, збудований наприкінці 1950-х років задля захисту мера Познані та інших високопосадовців у разі ядерної війни. До 2010-х років він був засекречений. Врешті, влада визнала його існування та передала до складу Великопольського музею боротьби за незалежність. Детальніше про секретний об’єкт розповідаємо у статті на poznanyes.eu.
Бункер у Познані: передумови будівництва
Після звільнення Познані та завершення Другої світової війни місто залишилось під загрозою ядерного удару з боку НАТО. Тут перебував гарнізон Народної армії Польської, а також частини Радянської Армії. У місті розташовувався важливий військовий навчальний і командний центр, випробувальний полігон та великий залізничний вузол, а також три аеропорти:
- «Лавиця», яку пізніше перетворили на цивільний аеропорт,
- «Кшесіни»,
- «Беднари».
Якби тут відбувся напад, це б відрізало від СРСР Східну Німеччину. Фактично Познань зі своїми засобами протиповітряної оборони стояла на шляху можливих бомбардувальників НАТО, спрямованих углиб Польщі.
Радянське керівництво вважало, що місто можуть атакувати декількома десятками малопотужних бомб. Коли ж бомбардувальники почали замінювати балістичні ракети, було вирішено, що більш імовірним є використання однієї потужної боєголовки. Спричинений нею вибух серйозно пошкодив або повністю зруйнував би перелічені вище об’єкти одним ударом. Через те, що залізнична станція розташовувалась у центрі міста, саме її вважали основним можливим місцем нападу.
Задля збереження командного ланцюга у такій ситуації керівництво вирішило побудувати спеціальне укриття за межами міста. Розробники обрали північно-західний напрямок з огляду на те, що переважна більшість вітрів тут спрямовані на схід. Це мало б захистити укриття від радіоактивних опадів. Бункер спроєктували під віллою на вулиці Слупській, 62. Будівельники підписали зобов’язання мовчати під загрозою смертної кари й закінчили будівництво наприкінці 1950-х років.
А що всередині бункера?
У випаду ядерної атаки бункер мав перетворитися на штаб Цивільної оборони та місцевої влади. Тому в ньому створили приміщення для президента Польщі, керівників департаментів охорони здоров’я та навколишнього середовища, начальника пожежної охорони та міліції, юристів і медичного персоналу. Для останніх навіть збудували окрему хірургічну кімнату.
Усі офіси за потреби могли бути використані як спальні. Також вони мали спільний туалет. Крім того, всередині бункеру обладнали котельню та акумуляторну кімнату, встановили електрогенератори та збудували гараж для транспорту. Справжнім серцем укриття мала стати телефонна кімната. Телефони у ній були пов’язані зі стратегічними військовими та промисловими об’єктами по всьому місту. Об’єкт мав два евакуаційні виходи. Загальна площа бункера склала понад 500 кв. м.
Проте проєктувальники цього укриття не дуже розумілись на ядерній зброї. Глибина у шість метрів під землею – це надто мало для захисту від наслідків найближчого ядерного вибуху. За розрахунками він міг статися менше ніж за 4 км від аеропорту «Лавиця». Телефонні кабелі у випадку такої атаки були б знищені. Крім того, в бункері не обладнали місця для приготування та зберігання їжі. Тож після ймовірного ядерного вибуху тут можна було б залишатися лише протягом короткого часу.
Розсекречена таємниця та перетворення на музей
На щастя, бункер так ніколи та не використали за призначенням. Після падіння комунізму він залишався засекреченим до 2000-х років. Упродовж 1990-х років його покинули та нібито просто забули про його існування. До 2010 року представники влади взагалі заперечували, що такий об’єкт існує. Пізніше це обґрунтовували захистом від розкрадання.
Географічне місце розташування бункера розкрили лише у 2012 році. Тоді влада передала його Великопольському музею боротьби за незалежність. Завдяки секретності значна частина обладнання укриття є оригінальною. Тут можна побачити карти, телефони та меблі часів його будівництва. Співробітники музею пофарбували стіни справжньою фарбою тієї епохи та відновили оригінальне освітлення.
Бункер офіційно відкрили як філіал музею 13 грудня 2012 року. Дату обрали на згадку запровадження воєнного стану у Польщі цього дня 1981 року. Невдовзі тут відбулась гумористична акція святкування кінця світу, який пророкували на 21 грудня 2012 року.
Відтоді президентський бункер у Познані відкритий для відвідувачів кожної останньої суботи місяця. За попереднім записом група може відвідати його кожного третього четверга місяця. Такий режим роботи об’єкта пов’язаний з ремонтом вілли, що розташована над ним. Крім того, тут працює лише один екскурсовод, який розповідає цікаву інформацію про історію та функціонування секретного укриття.