Битва під Лавицею відбулась 6 січня 1919 року у межах Великопольського повстання. Тоді польські повстанці, які захопили Познань та більшу частину передмістя, розбили німецькі війська. Вони захопили військовий аеропорт «Познань-Лавиця» та чималу цінну військову здобич. Дізнайтесь більше про ці події на poznanyes.eu.
Стратегічне значення аеропорту «Лавиця»
Події Великопольського повстання розпочались у Познані 27 грудня 1918 року. Місто тоді було столицею провінції у Німецькій імперії та мало назву Позен. Польські повстанці, які боролися за відновлення державності та незалежності, швидко захопили місто та передмістя. Одразу ж відвоювати аеропорт «Лавиця» їм не вдалося, але вони не відмовились від цього задуму з огляду на стратегічне значення цього об’єкта.
Варто зазначити, що у XXI столітті міжнародний аеропорт «Познань-Лавиця» є популярним та знаним простором для подорожей у країни Європи. Він також є одним з найстаріших у країні. Збудований він був німецькою владою та відкритий 26 серпня 1913 року за участі імператора Вільгельма II:
- аеропорт мав військове призначення та загальну площу понад 300 га,
- на цій території були збудовані ангари на 30 літаків, технічні майстерні та казарми для розташування військових,
- тут здійснювали підготовку пілотів, а також займались ремонтом і технічним обслуговуванням літаків.
У 1918 році аеропорт у познанському передмісті Лавиця мав назву «Die Fliegerstation Posen-Lawitz». У ньому базувався підрозділ Німецької імперської авіаційної служби «Flieger Ersatz Abteilung Nr 4» і зберігалась велика кількість літаків та іншої військової техніки. Охороняли об’єкт до 400 солдатів.
Битва під Лавицею та захоплення аеропорту поляками
На початку 1919 року містом, захопленим повстанцями, почали ширитись чутки про плани німців розбомбити Познань. Задля цього вони мали використати літаки з аеропорту «Лавиця». Польське військове керівництво вирішило не зволікати та захопити цей об’єкт.
Це рішення підтримав майор Станіслав Тачак і 5 січня поляки вирушили до Лавиці, закликаючи німців здатися. Повстанцям вдалося пошкодити комунікаційні зв’язки між Лавицею та Берліном, а також припинити постачання в аеропорт електроенергії. Німці висунули вимогу капітуляції з почестями, але поляки не погодились і зупинили процес переговорів. Крім того, німці зробили спробу вивезти літаки, а поляки мали на меті захопити їх усі.
Свою атаку повстанці розпочали 6 січня о 6:30 ранку. Короткий гарматний обстріл зруйнував вежу аеропорту й одразу після цього польська піхота пішла в бій. Німецький комендант Фішер погодився здати аеропорт через 20 хвилин. За цей час загинув один поляк і двоє німців.
Тож польські повстанці захопили більшу частину німецької техніки. У їх розпорядженні опинились понад 300 літаків, повітряні кулі та 20 кулеметів. Серед літаків були цінні розвідувальні апарати, готові до використання. Поляки замалювали німецькі хрести на бортах власною символікою, а 7 січня літаки пролетіли над Познанню на знак тріумфу повстанців. Згодом чотири ескадрони відправили до Варшави. Комендантом аеропорту призначили сержанта Віктора Пнєвського.
Відповідь німців та подальші події
Проте німці не збирались здаватись та відступати так легко. У день захоплення «Лавиці» вони атакували повстанців біля Накло, а потім почали бомбити аеропорт. У відповідь поляки вирішили зруйнувати аеропорт Франкфурта. Інформацію про це зафіксував у своїх спогадах Віктор Пнєвський, але інших підтверджень про напад немає.
Відповідно до мемуарів сержанта, бомбардування аеропорту Франкфурта відбулось 9 січня 1919 року. Польські літаки долетіли туди за пів години. Німці були захоплені зненацька та не встигли приготуватись до захисту. Бомбардування нібито тривало годину. Шість польських літаків скинули 900 кілограмів бомб, що для Франкфурта було значним руйнуванням, адже це місто знаходилось далеко від лінії фронту та основних сутичок. Пнєвський записав, що 36 польських бомб знищили літак та ангар, а польські літаки успішно повернулися до Познані. Німці після цього нібито перестали використовувати цей аеропорт.
Однак сучасні історики мають сумніви щодо цих даних. Крім мемуарів Пнєвського, про це згадує у своїх працях Казімеж Славінський у 1975 році. Проте звітів чи інформації щодо цих подій немає у польському Центральному військовому архіві. Не згадувала про них і франкфуртська преса.
Щодо аеропорту «Лавиця», то захоплені розвідувальні літаки у 1919 році використали для створення 1-ї Великопольської польової ескадри. Цей підрозділ згодом перевели до Львова, де він брав участь у польсько-українській війні. Спостереження над небом Польщі натомість здійснювала 2-га Великопольська польова ескадрилья. Пізніше вона також була передислокована у Східну Галичину, а саме до Стрия для участі у польсько-радянській війні.
Битва під Лавицею була згадана на могилі Невідомого солдата у Варшаві. Там є відповідний напис та дати, які увічнили ці події та хоробрість польських повстанців.