На початку XVIII століття у Центральній та Східній Європі розпочались воєнні події, які пізніше назвуть Великою Північною війною. Вони поглибили кризу в Речі Посполитій. Хоча країна офіційно не приєдналась до війни, вона все ж зазнала великих втрат. Військові дії особливо сильно вплинули на Познань. Місто неодноразово зазнавало облоги, було окуповане та зруйноване. Відновлення тривало до кінця XVIII століття. Розповідаємо докладніше про ці події на poznanyes.eu.
Познань перед війною
Упродовж XVI століття Познань разом із передмістями швидко розвивалась. Економічне становище містян покращувалось, відбувалось багато реконструкцій пошкоджених раніше будівель. У 1674 році згідно з інформацією про сплачені податки можна припустити лише у передмістях наявність 2403 дворів.
У 1698 році Познань постраждала від повені та великої пожежі. Передмістя було практично повністю спустошене. Тож на початку XVIII століття у Познані мешкало лише близько 13 000 осіб, а саме місто мало багато пошкоджень. На жаль, подальша війна не дала часу оговтатись та виправити ці втрати.
Велика Північна війна та Познань
Велика Північна війна розпочалась у 1700 році. Країни Північної ліги напали на Швецію. Проте вона розпочала переможний похід, здолавши Данію, Саксонію та Росію й загрожуючи землям Речі Посполитої.
У 1701 році війська Карла XII увійшли до Великого князівства Литовського. Наступного року вони вже були у Польщі, захопили Варшаву без бою та пішли далі на захід. У вересні 1703 року під Познанню опинився шведський корпус під командуванням фельдмаршала Карла Густава Реншильда. Він захопив місто 18 вересня й одразу почав укріплювати його, щоб не втратити надалі.
У цьому фельдмаршал мав рацію, адже вже наступного року Познань спробував захопити саксонський генерал Йоганн Матіас фон дер Шуленбург. Наступну спробу зробили генерали Міхал Брандт і Йоганн Рейнгольд фон Паткуль. Після короткої облоги вони розпочали штурм, але теж зазнали поразки.
Тож до 1709 року шведи залишались у Познані. Лише провал їх короля під Полтавою змусив армію відступити із захопленого міста. Натомість до Речі Посполитої повернувся з саксонським військом Август II та зайняв Познань. Його фінансові вимоги та гноблення мешканців призвело до партизанського руху поляків. Хризостом Гняздовський захопив Познань у 1716 році й це стало останньою сторінкою воєнної історії міста того періоду.
Руйнування міста під час війни
Шведи, захопивши Познань, почали відновлювати оборонні споруди, модернізувати їх та збільшувати загальну кількість. Задля цього вони знищили частину будівель на околицях. Всі будинки, розташовані поруч з міськими стінами, були знесені. В результаті цих дій раніше заселене передмістя фактично перестало існувати як житловий район.
Окупанти не завжди були послідовними. Так, вони не зруйнували будівлі бернардинського монастиря, що був розташований поруч із міськими стінами на південному сході. Через це монастир став пунктом для наступу інших військ.
Упродовж періоду окупації найбільше постраждали території між замком і Вроцлавською брамою. Було знищено багато житлових будівель, церков та монастирів. Крім того, під час облоги військами генерала фон Паткуля було випущено понад 4000 куль і пошкоджень зазнало ще більше будівель.
Станом на 1712 рік лише 29,3% будинків у Познані були неушкодженими й 14,3% мали незначні пошкодження. Відбудова тривала повільно, а передмістя та села Познані майже повністю збезлюдніли через війну, чуму та брак коштів. Велика пожежа, що сталась у Познані 16 березня 1717 року, примножила нещастя міста. Тоді вигоріло три чверті всіх будівель.
Втрати серед населення
Безпосередньо військові дії не спричинили значних людських втрат серед мешканців Познані. У місті практично не було вуличних боїв. Водночас під час шведської окупації траплялись убивства, а також різноманітні покарання за порушення правил, встановлених окупантами. Коли партизани вбивали когось зі шведських офіцерів, їх товариші починали мститись, шукати винних та розстрілювати поляків.
Щодо облог Познані, то вони теж не призвели до великих втрат. Так, за час облоги армією генерала фон Паткуля втрати склали:
- 14 убитих шведів, один поранений офіцер та 27 рядових,
- загинув 1 громадянин Польщі та 1 єврей був поранений,
- серед обложників загинуло 405 осіб з піхоти та 23 з кавалерії.
Крім того, під час окупації у місті почались релігійні переслідування. До війни католики, лютерани, кальвіністи та євреї тут мирно співіснували, а конфлікти між ними траплялись дуже рідко. Познань була доволі толерантним містом. Однак, шведи прихильно ставились лише до протестантів і надали їм ширші права. Водночас вони руйнували та грабували католицькі храми та монастирі, вбиваючи священників і монахів. Через це у Речі Посполитій прокотилася хвиля ненависті до протестантів, а коли шведи залишили Познань, то католицька влада вирішила закрити протестантські культові споруди.
Євреї, які мешкали у Познані, часто співпрацювали з окупантами та допомагали викривати польську шляхту. Це спричинило ненависть до єврейського населення, представників якого почали вважати зрадниками та шпигунами. Антиєврейські настрої провокували конфлікти та ще більше розпалювали ворожнечу між мешканцями міста.
Великі втрати серед населення Познані почались пізніше через епідемію чуми, яка досягла міста у 1707 році. Якщо до війни населення міста складало близько 13 000 осіб, то за два роки епідемії померло загалом 9000 мешканців.
Фінансові втрати
Велика Північна війна стала причиною масштабних руйнувань та економічного спаду у розвитку Познані. Найбільшої шкоди місту завдали шведські, саксонські та російські війська. Шведська армія залишила Познань 26 серпня 1709 року. Тоді містом заволодів Август II. Воно ж перебувало у стані, близькому до фінансового краху. Утримання шведської армії під час окупації коштувало 1 418 704 злотих, із яких 675 560 злотих були сплачені як контрибуція.
Надалі місто постраждало від діяльності Хризостома Гняздовського. Грабунки його війська склали 838 747 злотих, а місто сплатило йому 13 372 злотих контрибуції та 6 627 злотих на харчування. Ба більше, у 1716 році Познань мала сплатити ще 27 506 злотих контрибуції генералу Бауеру, який також зробив спробу захопити місто. В той самий час польському війську Познань мала сплатити 126 446 злотих на зимове утримання.
Тож місто витратило 1 558 939 злотих на контрибуції, що спричинило важку економічну кризу. Велика частина будівель залишалась у руїнах, а відбудовувати їх не було можливості. Муніципальні фінанси та приватна власність сильно постраждали. Загальні збитки за весь період війни перевищила 4 млн злотих, що на той час дорівнювало прибутку державної скарбниці.
Отже, у роки Великої Північної війни Познань стала повноцінною учасницею воєнних дій та сповна спізнала їх наслідки – руйнування інфраструктури, загибель мешканців, напругу між представниками різних віросповідань, зруйновану фінансову систему, масове зубожіння та сплату контрибуцій. Позитивним можна назвати лише той факт, що у місті практично не було втрат серед мирного населення попри окупацію та неодноразові облоги. На жаль, цю справу завершила чума, яка охопила Познань після того, як її залишили шведські війська.