Одне з головних завдань будь-якої держави – забезпечити громадський порядок та безпеку для мешканців, які проживають на даній території, пише poznanyes.eu.
У місті Познань досить відповідально ставляться до цього питання: міська поліція стежить за порядком, швидко реагує на виклики та постійно патрулює місто, особливо в туристичні сезони (весняний та осінній періоди).
Але, насправді так було далеко не завжди. Коли поліція офіційно з’явилася в Польщі, приватні зміни з боку Міністерства внутрішніх справ, буквально не давали спокійно працювати та повноправно виконувати належні обов’язки.
Чому поліція у Познані довгий час не працювала стабільно та впевнено?
У якому році з’явилася польська поліція
Навіть це питання немає точної відповіді. Існує безліч версій появи польської поліції.
За неофіційними даними, поліція у Польщі почала працювати 1915 року. Але оскільки у 1918 році Польська держава стала незалежною, до цього часу поліція перебувала під наглядом німців, як і Громадянська гвардія Варшави.
Варшава на той час була єдиним містом, де працювала поліція. Нарешті, коли відродилася Польська держава, справи пішли краще: вже 1918 року польська влада почала готувати міську поліцію до роботи.
24 липня 1919 року – дата створення державної поліції та прийняття “Закону про державну поліцію”.
Охоронна варта

Хоча про створення поліції у державі оголосили 24 липня, працювати вони почали раніше: 9 січня.
Спочатку поліцейських називали “охоронцями” або ж “охоронна варта”. Вони підкорялися “вищому нагляду”, тобто Міністерству внутрішніх справ та Вищій міській інспекції поліції.
Як уже згадувалося раніше, порядку в цій справі не було зовсім: постійні нововведення та зміни в роботі. На момент створення державної поліції, існувало кілька структурних підрозділів: міська поліція (у великих містах, але спочатку працювали лише у Варшаві та Познані), районна поліція (у польських селах та невеликих населених пунктах), військова поліція й залізничні варти (вони й зовсім не були особливо потрібними на думку влади та підлягали поступовій ліквідації).
Через деякий час, військову та районну поліцію ліквідували, а залишили лише один основний поділ – Державну поліцію.
Загалом, щоб навести лад і створити єдину робочу структуру, Польщі знадобилося кілька років.
Все почалося з Варшави, яка вже на той час була столицею Польщі. Потім відкрили відділення у місті Познань (як у колишній столиці країни). Познанський округ отримав свій власний номер – ХІ, а першим командувачем став Віктор Людвіковський.
Починаючи з 1920-х років, у поліції служило близько 30 тисяч осіб, а поліцейська діяльність була налагоджена.
Під час Другої світової війни поліція припинила свою роботу, майже повністю: офіцерів (та їхніх родин) було репресовано, депортовано, а деяких навіть убито. Через це після закінчення війни люди боялися йти працювати в поліцію аж до 1990-х років: усі ці роки були тяжкими для Громадянської міліції (так вона називалася в ці часи).
6 квітня 1990 року вийшов “Закон про поліцію”, у якому заснували поліцію на чолі з головнокомандувачем.
Як одягалися поліцейські
Кожен офіцер поліції мав носити спеціальну уніформу та зброю.
Поліцейський образ складався з наступного: військова куртка з поліцейськими знаками та нашивками, до якої пристібався окремо комір, спеціальна кепка з козирком, чоботи, бриджі, плащ з капюшоном (що не промокає) і шкіряний пояс. Весь одяг був темно-синього кольору. Загалом образ був дещо схожим на одяг сучасного поліцейського, особливо за кольорами. Такий варіант одягу був стандартним для всіх польських поліцейських, у тому числі познанських.
Поліцейські завжди озброєні та часто носили з собою саме револьвер Nagant чи пістолет Суомі.