Казимир Полус понад половину свого життя провів у в’язницях. Вперше його засудили у 1953 році й відтоді утримували під вартою багато разів. Однак щоразу чоловік виходив на волю. Ніхто не очікував, що його неврівноваженість призведе до жорстоких зґвалтувань і убивств. Розповідаємо більше про «різника з Вільди» на poznanyes.eu.
Початок життя та проблеми з законом
Казимир Полус народився у Познані 10 вересня 1929 року. Він жив у районі Вільда. Закінчив школу, професійну освіту не здобув. У 1950 році одружився, але вже наступного року дружина з ним розлучилась.
Вперше чоловік зіткнувся з правосуддям у 1953 році. Тоді він був засуджений на 10 років за напад та зґвалтування. Полус відбув 7 років покарання та був звільнений достроково. Проте вже у 1961 році його знову засудили за розпусні дії ще до 10 років ув’язнення. Покарання він відбував у Калішській виправній установі.
Звільнившись з в’язниці, Казимир Полус переїхав до Щецина, де влаштувався на роботу на целюлозно-паперовий завод. Ніхто зі знайомих чи колег не міг сказати про нього нічого поганого. Сусіди його поважали та цінували за допомогу у розв’язанні різноманітних побутових проблем. Однак виявилося, що під маскою приємної людини ховався вбивця та педофіл.
Убивства, які скоїв Казимир Полус
Перше вбивство Казимир Полус скоїв у травні 1971 року. На площі Білого Орла у Щецині він зустрів 8-річного хлопчика, який гуляв сам-один. Хлопчик знав, що не слід розмовляти з незнайомцями, але приємний чоловік пообіцяв подарувати йому новий велосипед. Так Полус умовив малого піти з ним до його квартири.
Там він напав на хлопчика, почав торкатись його інтимних місць, а потім убив. Тіло загорнув у пакет і вивіз на сміттєзвалище. Цього ніхто не помітив, а хлопчика довго не могли знайти. Через деякий час пошуки припинили. Пізніше Полус виправдовував свої злочини тим, що лише так досягав сексуального задоволення. Він говорив, що є хворим та його мають лікувати. Проте, скоївши перше вбивство, він і не подумав зупинитись.
У 1975 році маніяк переїхав до Познані, де працював спочатку у Воєводській транспортній компанії, а пізніше – в Муніципальній транспортній компанії. Невдовзі він скоїв друге вбивство. Цього разу його жертвою став 17-річний хлопець, з яким він познайомився на залізничному вокзалі. Полус почув, що юнак шукає роботу та запропонував допомогти йому. Майбутню жертву убивця привів до свого помешкання й почав схиляти до інтимного контакту. Хлопець відмовився, але був зґвалтований і убитий. Його оголосили зниклим безвісти, а тіло знайшли лише через вісім років. Казимиру Полусу вдалося знову заховати тіло й залишитись непоміченим.
Цей злочин міг би стати для Казимира Полуса останнім, адже через рік його заарештували за звинуваченням у розбещенні 13-річного хлопчика. Він опинився за ґратами та був засуджений до 5 років ув’язнення, але йому вдалося вийти на волю достроково.
Одразу після цього Полус познайомився з 21-річним хлопцем з особливими потребами. Той прагнув поїхати працювати за кордон. Убивця пообіцяв йому допомогти. Він запевнив нового друга, що має контакти людей, які виготовлять для них нелегальні паспорти та організують поїздку. Призначивши дату від’їзду, Полус запросив друга до своєї квартири, де скоїв жорстоке вбивство, а потім розчленував тіло. Останки хлопця убивця залишив на вулиці Грюнвальдській, де його знайшла 35-річна мешканка Познані.
Викриття, суд та вирок
Одразу почалось розслідування справи про вбивство. Поліція офіційно опублікувала зображення вбитого чоловіка. Його швидко впізнали колеги. Тоді було проведено обшук у помешканні загиблого. Там поліція знайшла документи та записи, які стосувались Казимира Полуса. Вони вивели розслідування на слід убивці.
Полуса затримали 5 січня 1983 року. У вбивствах він зізнався лише через 11 днів. До цього стверджував, що він божевільний і потребує лікування. Однак ніхто йому не вірив. Звинувачення були передані до Познанського воєводського суду у січні 1984 року. Казимиру Полусу висунули звинувачення у трьох вбивствах сексуального характеру, а також у привласненні грошей, що належали одній з його жертв.
Судовий процес над Казимиром Полусом розпочався 14 лютого 1984 року та був досить коротким. Він тривав декілька судових засідань і завершився наступним вироком:
- смертна кара,
- позбавлення громадянських прав,
- конфіскація майна.
Казимир Полус спробував оскаржити вирок. Проте 18 вересня 1984 року Верховний суд Варшави відхилив його. Убивця не був помилуваний і 28 лютого 1985 року суд виніс остаточне рішення про призначення страти. Її було здійснено у Познанському слідчому ізоляторі 15 березня 1985 року. Казимира Полуса поховали на цвинтарі Мілостово в Познані.
Чи можна було б запобігти цим жертвам, якби на Казимира Полуса звернули увагу раніше та не випускали з-під варти достроково? Зрештою, він провів у в’язницях пів свого життя. Чому ж його щоразу звільняли? На ці питання, на жаль, відповідей немає, але правосуддя все ж таки виконало свою місію щодо жорсткого вбивці.